недружний
НЕДРУЖНИЙ, а, е. 1. Не зв'язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір'ям і т. ін. - Арапником треба з нас вибивати оцю простоту! Вайлуваті, темні, недружні ми... (Гончар, Таврія, 1952, 50).
2. Який проходить не одночасно, не погоджено, не злагоджено. Недружна робота; // Який виникає, з'являється, росте і т. ін. не одночасно, не швидко, не бурхливо, не буйно і т. ін. В посушливі роки сходи озимої пшениці бувають недружні і гинуть через несприятливі умови зимівлі (Хлібороб Укр., 8, 1964, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недружний | недружна | недружне | недружні |
Родовий | недружного | недружної | недружного | недружних |
Давальний | недружному | недружній | недружному | недружним |
Знахідний | недружний, недружного | недружну | недружне | недружні, недружних |
Орудний | недружним | недружною | недружним | недружними |
Місцевий | на/у недружному, недружнім | на/у недружній | на/у недружному, недружнім | на/у недружних |