незаперечність
НЕЗАПЕРЕЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незаперечний. Нова сила справ постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу (Довж., І, 1958, 70); Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва, і це надає її висновкам незаперечність переконань (Рильський, III, 1956, 113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | незаперечність | незаперечності |
Родовий | незаперечності, незаперечности | незаперечностей |
Давальний | незаперечності | незаперечностям |
Знахідний | незаперечність | незаперечності |
Орудний | незаперечністю | незаперечностями |
Місцевий | на/у незаперечності | на/у незаперечностях |
Кличний | незаперечносте | незаперечності |