неокантіанець
НЕОКАНТІАНЕЦЬ, нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства. З позицій цільного філософського матеріалізму Чернишевський боровся з неокантіанцями, позитивістами та іншими представниками ідеалістичних течій (Ком. Укр., 12, 1966, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неокантіанець | неокантіанці |
Родовий | неокантіанця | неокантіанців |
Давальний | неокантіанцеві, неокантіанцю | неокантіанцям |
Знахідний | неокантіанця | неокантіанців |
Орудний | неокантіанцем | неокантіанцями |
Місцевий | на/у неокантіанці, неокантіанцеві | на/у неокантіанцях |
Кличний | неокантіанцю | неокантіанці |