неослабний
НЕОСЛАБНИЙ, а, е. Який не зменшує сили свого вияву, проходить, відбувається з однаковою силою, без послаблення. Заруба бачив і почував, що люди слухають його з неослабною увагою (Кучер, Трудна любов, 1960, 437); Щоб справа миру перемогла, потрібні неослабні спільні зусилля всіх держав і народів, потрібне їх згуртування (Ком. Укр., 3, 1960, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неослабний | неослабна | неослабне | неослабні |
Родовий | неослабного | неослабної | неослабного | неослабних |
Давальний | неослабному | неослабній | неослабному | неослабним |
Знахідний | неослабний, неослабного | неослабну | неослабне | неослабні, неослабних |
Орудний | неослабним | неослабною | неослабним | неослабними |
Місцевий | на/у неослабному, неослабнім | на/у неослабній | на/у неослабному, неослабнім | на/у неослабних |