нерозкритий
НЕРОЗКРИТИЙ, а, е. 1. Який залишається невідомим, невиявленим. Не відриває [М. Фрунзе] погляду від просторів Гнилого моря, в яких зараз є щось тривожне. Безкрає поле нерозгаданих згадок і нерозкритих таємниць (Гончар, II, 1959, 410).
2. Те саме, що нерозпечатаний. [Ромодан:] Ти повертала мені нерозкриті листи (Корн., II, 1955, 334).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нерозкритий | нерозкрита | нерозкрите | нерозкриті |
Родовий | нерозкритого | нерозкритої | нерозкритого | нерозкритих |
Давальний | нерозкритому | нерозкритій | нерозкритому | нерозкритим |
Знахідний | нерозкритий, нерозкритого | нерозкриту | нерозкрите | нерозкриті, нерозкритих |
Орудний | нерозкритим | нерозкритою | нерозкритим | нерозкритими |
Місцевий | на/у нерозкритому, нерозкритім | на/у нерозкритій | на/у нерозкритому, нерозкритім | на/у нерозкритих |