неспівзвучний
НЕСПІВЗВУЧНИЙ, а, е. Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, но схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неспівзвучний | неспівзвучна | неспівзвучне | неспівзвучні |
Родовий | неспівзвучного | неспівзвучної | неспівзвучного | неспівзвучних |
Давальний | неспівзвучному | неспівзвучній | неспівзвучному | неспівзвучним |
Знахідний | неспівзвучний, неспівзвучного | неспівзвучну | неспівзвучне | неспівзвучні, неспівзвучних |
Орудний | неспівзвучним | неспівзвучною | неспівзвучним | неспівзвучними |
Місцевий | на/у неспівзвучному, неспівзвучнім | на/у неспівзвучній | на/у неспівзвучному, неспівзвучнім | на/у неспівзвучних |