неушкоджений
НЕУШКОДЖЕНИЙ, а, е. Якого не поруйнували, який не має ушкоджень, несправностей; непошкоджений. Всі літаки поверталися на свою базу неушкоджені (Трип., Дорога.., 1944, 12); Коли всі навколишні поміщицькі економії були розібрані,.. Воликів маєток залишився неушкодженим (Минко, Моя Минківка, 1962, 42); // Який залишився цілим, здоровим, не пораненим (про людину і органи її тіла). Ось з юрби випливло йому назустріч рідне обличчя дочки. Саша тут, жива й неушкоджена? (Донч., III, 1956, 424); Неушкодженим зостався [у Кабашного] лиш зір (Гончар, Таврія, 1952, 35); Німці стали поповзом наближатись до Андрія. Якимось чудом він ще лишався неушкодженим (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 318).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неушкоджений | неушкоджена | неушкоджене | неушкоджені |
Родовий | неушкодженого | неушкодженої | неушкодженого | неушкоджених |
Давальний | неушкодженому | неушкодженій | неушкодженому | неушкодженим |
Знахідний | неушкоджений, неушкодженого | неушкоджену | неушкоджене | неушкоджені, неушкоджених |
Орудний | неушкодженим | неушкодженою | неушкодженим | неушкодженими |
Місцевий | на/у неушкодженому, неушкодженім | на/у неушкодженій | на/у неушкодженому, неушкодженім | на/у неушкоджених |