номінальний
НОМІНАЛЬНИЙ, а, е. 1. фін. Який виражається грошовою вартістю. Номінальна зарплата.
2. Який тільки має яку-небудь назву, але не виконує своїх функцій, обов'язків і т. ін. Володіння англійців було лише номінальне. Кебека залишалася французькою й католицькою провінцією (Кулик, Записки консула, 1958, 70); Мстислав хотів, очевидно, поставити Ростислава в становище номінального київського князя і зберегти за собою всю фактичну владу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 569).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | номінальний | номінальна | номінальне | номінальні |
Родовий | номінального | номінальної | номінального | номінальних |
Давальний | номінальному | номінальній | номінальному | номінальним |
Знахідний | номінальний, номінального | номінальну | номінальне | номінальні, номінальних |
Орудний | номінальним | номінальною | номінальним | номінальними |
Місцевий | на/у номінальному, номінальнім | на/у номінальній | на/у номінальному, номінальнім | на/у номінальних |