носогрійка
НОСОГРІЙКА, и, ж., розм. Коротка люлька для куріння. Іван Семенович помовчав, посмоктав носогрійку, переконався, що все вигоріло, опустив її в кишеню піджака (Собко, Справа.., 1959, 13); Хоч і багато шпарин було в стінах, але й через них не міг пробитися дим, який напустив з гуцульської носогрійки мій друг (Мур., Бук. повість, 1959, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | носогрійка | носогрійки |
Родовий | носогрійки | носогрійок |
Давальний | носогрійці | носогрійкам |
Знахідний | носогрійку | носогрійки |
Орудний | носогрійкою | носогрійками |
Місцевий | на/у носогрійці | на/у носогрійках |
Кличний | носогрійко | носогрійки |