нус
НУС, -а, ч. 1. В античній філософії – загальна назва всіх смислових і розумових закономірностей, яким підпорядковані Всесвіт і людина; термін, що позначає концентрацію всіх існуючих взагалі актів свідомості і мислення. 2. У богословській філософії – термін, що означає "єдине", "світовий дух", "світовий розум".
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нус | нуси |
Родовий | нусу | нусів |
Давальний | нусові, нусу | нусам |
Знахідний | нус | нуси |
Орудний | нусом | нусами |
Місцевий | на/у нусі | на/у нусах |
Кличний | нусе | нуси |