нісенітний
НІСЕНІТНИЙ, а, е. Позбавлений розумного змісту; безглуздий. Він силкується оту нісенітну уяву розпорошити здоровими думками (Коцюб., І, 1955, 118); Найбільше винуватий у всьому той, хто дозволив вивісити цей нісенітний плакат (Шовк., Інженери, 1956, 169).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нісенітний | нісенітна | нісенітне | нісенітні |
Родовий | нісенітного | нісенітної | нісенітного | нісенітних |
Давальний | нісенітному | нісенітній | нісенітному | нісенітним |
Знахідний | нісенітний, нісенітного | нісенітну | нісенітне | нісенітні, нісенітних |
Орудний | нісенітним | нісенітною | нісенітним | нісенітними |
Місцевий | на/у нісенітному, нісенітнім | на/у нісенітній | на/у нісенітному, нісенітнім | на/у нісенітних |