нічліжник
НІЧЛІЖНИК, а, ч. Те саме, що нічліжанин. Семенові якраз треба було ночувати в полі, укупі з нічліжниками, такими ж наймитами, як і він (Коцюб., І, 1955, 96); - У тебе з чужих ніхто не ночує? - спитав Товкач. - Нема нікого. Колись, як був головою, нічліжники частенько надокучали, а це спокійно (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 307); * У порівн. Роздобули [таласівці] десь картоплі, напекли у приску, тут же серед двору, вечеряли, мов нічліжники (Збан., Сеспель, 1961, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нічліжник | нічліжники |
Родовий | нічліжника | нічліжників |
Давальний | нічліжникові, нічліжнику | нічліжникам |
Знахідний | нічліжника | нічліжників |
Орудний | нічліжником | нічліжниками |
Місцевий | на/у нічліжнику, нічліжникові | на/у нічліжниках |
Кличний | нічліжнику | нічліжники |