оббуватися
ОББУВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОББУТИСЯ, удуся, удешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися. - Може, вона таки оббудеться в моїй хаті, - подумав Клим (Н.-Лев., III, 1956, 361); - Відпочивай, читай книжки. Воно якийсь час буде нудно з незвички, а далі - оббудешся (Мушк., Серце.., 1962, 14); // з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного, неприємного. Після знадвірнього [надвірного] дуже ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (Н.-Лев., III, 1956, 212).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббуваюся | оббуваємося |
2 особа | оббуваєшся | оббуваєтеся |
3 особа | оббувається | оббуваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббуватимуся | оббуватимемося |
2 особа | оббуватимешся | оббуватиметеся |
3 особа | оббуватиметься | оббуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оббувався | оббувалися |
Жіночий рід | оббувалася | |
Середній рід | оббувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббуваймося | |
2 особа | оббувайся | оббувайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оббуваючись | |
Минулий час | оббувавшись |