обезпліднений
ОБЕЗПЛІДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезпліднити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обезпліднений | обезпліднена | обезпліднене | обезпліднені |
Родовий | обезплідненого | обезплідненої | обезплідненого | обезпліднених |
Давальний | обезплідненому | обезплідненій | обезплідненому | обезплідненим |
Знахідний | обезпліднений, обезплідненого | обезпліднену | обезпліднене | обезпліднені, обезпліднених |
Орудний | обезплідненим | обезплідненою | обезплідненим | обезплідненими |
Місцевий | на/у обезплідненому, обезплідненім | на/у обезплідненій | на/у обезплідненому, обезплідненім | на/у обезпліднених |