обертас
ОБЕРТАС, у, ч., розм., рідко, 1. Те саме, що поворот. Забрав [Михайлик] у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози і верби (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 161).
2. Швидкий танець з різкими поворотами. Музика заревіла, а він гей з нею в обертаси (Укр.. казки, 1951, 331); * Образно. Над залитим піною баркасом Піде [вітер] скакать скаженим обертасом (Бажан, Роки, 1957, 279).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обертас | обертаси |
Родовий | обертасу | обертасів |
Давальний | обертасові, обертасу | обертасам |
Знахідний | обертас | обертаси |
Орудний | обертасом | обертасами |
Місцевий | на/у обертасі | на/у обертасах |
Кличний | обертасе | обертаси |