обертом
ОБЕРТОМ, присл. Крутячись, обертаючись.
@ Голова йде обертом; У голові [все] йде (пливе і т. ін. ) обертом у кого, кому, від чого і без додатка: а) хто-небудь перебуває у хворобливому стані запаморочення. Покладуть маску з наркозом.. Голова вам від того піде обертом, у вухах залящить, у грудях ударить (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 195); Чубенко підвівся з лави й сів, у голові все пливло обертом, голова розривалася від болю (Ю. Янов., І, 1954, 289); б) хто-небудь відчуває розгубленість, перебуває в стані приголомшеності (від надміру вражень, почуттів, численних турбот і т. ін.). І що більше він думав про це, то все дужче хотілося йому все розказати, крикнути: - Це я вкрав! - І в його обертом ішла голова (Гр., І, 1.963, 259); - Багато знає [І. В. Мічурін]! Дуже багато. Іноді читаєш - голова обертом іде (Довж., І, 1958, 448); Спочатку у Ксені голова йшла обертом від нового. Бігла на роботу в колгоспне поле, а на неї звідусіль сипалося безліч незрозумілих слів, .. цікавих питань (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 112); У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю (Досв., Вибр., 1959, 88); в) хто-небудь надмірно захоплюється власними успіхами, переоцінює їх. - Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 58); Світ пішов обертом; Земля (хата і т. ін. ) пішла обертом кому і без додатка: а) у кого-небудь від запаморочення виникає, створюється ілюзія руху, обертання (про хворобливе сприйняття навколишнього світу). Світ обертом пішов Орисі. Вона ледве могла встояти (Гр., II, 1963, 138); Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Ле, Міжгір'я, 1953, 284); Затуркали голову Захарові, а що питво затьмарило, зогрілася, охміліла душа, хата пішла обертом (Горд., Чужу ниву.., 1939, 61); Нудотна гаряча втома розламувала тіло.. І зоряне небо, й сніги - все змішалося, пішло обертом (Гончар, II, 1959, 130); б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає під впливом якихось незвичайних подій. Пішла обертом земля і під ногами і в очах командира. Його нагороджувала Батьківщина! (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 859); Розстрілювали [фашисти] чи й так штовхали [людей] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому запалав пожежами й пішов обертом (Ле, Мої листи, 1945, 225).
оберт
ОБЕРТ, у, ч. 1. чого і без додатка. Повне коло руху чого-небудь навколо власної осі. З кожним обертом коліс життя розкривалося перед ним все новими й новими краєвидами (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 105); Газотурбовоз мав 3 головних генератори, які працюють при 1600 обертах на хвилину (Наука.., 9, 1956, 13); // Повний цикл руху по замкнутій кривій навколо чого-небудь. - Про супутник щодня читаю.. Третій штучний зробив стільки-то обертів. От добре! (Хижняк, Невгамовна, 1961, 180); Період повного оберту Землі навколо Сонця називається роком (Фіз. геогр., 5, 1956, 75).
2. рідко. Заворот, закрут. З кожним обертом стежки воно [світло] неначе перебігало в оксамитній темряві та ширшало, розросталося (Дн. Чайка, Тв., 1960, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оберт | оберти |
Родовий | оберту | обертів |
Давальний | обертові, оберту | обертам |
Знахідний | оберт | оберти |
Орудний | обертом | обертами |
Місцевий | на/у оберті | на/у обертах |
Кличний | оберте | оберти |