обихідка
ОБИХІДКА, и, ж., розм., рідко. 1. Повсякденні витрати. [Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (К.-Карий, II, 1960, 29).
@ Брехати (верзти) на всю (свою) обихідку - говорити неправду. - Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає, - сказав Оникій (Н.-Лев., IV, 1956, 222).
2. Постійне користування; вжиток. Сааді - дорогий персам поет для їхньої щоденної обихідки, він чудово висловлює щиро перський дух (Крим., Вибр., 1965, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обихідка | обихідки |
Родовий | обихідки | обихідок |
Давальний | обихідці | обихідкам |
Знахідний | обихідку | обихідки |
Орудний | обихідкою | обихідками |
Місцевий | на/у обихідці | на/у обихідках |
Кличний | обихідко | обихідки |