обкошувати
ОБКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОСИТИ, кошу, косиш, док., перех. 1. Скошувати траву, бур'ян і т. ін. навколо чого-небудь. Він так і залишив квітку із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі (Тют., Вир, 1964, 252); // Скошувати рослинність по краях якої-небудь ділянки. Недалеко від дороги хтось обкошував ниву (Цюпа, Назустріч.., 1958, 450).
2. Викошувати, скошувати щось на певній ділянці. Косарі, у білих сорочках, обкошували береги (Десняк, Десну.., 1949, 260); Коли б його пустити з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб (Довж., Зач. Десна, 1957, 495).
3. перев. док., розм. Викосити, скосити все кому-небудь. Антон кожної весни за віз гною Хомаху обсіє, влітку обкосить, восени обмолотить (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18).
4. розм. Косячи, випереджати кого-небудь.
5. Косячи, надавати потрібних якостей (косі). Обкосити косу.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкошую | обкошуємо |
2 особа | обкошуєш | обкошуєте |
3 особа | обкошує | обкошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкошуватиму | обкошуватимемо |
2 особа | обкошуватимеш | обкошуватимете |
3 особа | обкошуватиме | обкошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обкошував | обкошували |
Жіночий рід | обкошувала | |
Середній рід | обкошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкошуймо | |
2 особа | обкошуй | обкошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обкошуючи | |
Минулий час | обкошувавши |