обкурюватися
ОБКУРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБКУРИТИСЯ, курюся, куришся, док. 1. Обдавати, оповивати себе димом.
2. розм. Дуже багато курити, завдаючи собі шкоди.
3. тільки док., розм. Витратити до кінця все куриво. Брянський теж потерпає, без курива, але стоїчно зносить свої муки . - Обкурились, - скаржиться нарешті і Брянський. - Хоч би раз ще потягти (Гончар, III, 1959, 28).
4. Ставати зручним для куріння (про люльку, мундштук).
5. тільки недок. Пас. до обкурювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкурююся | обкурюємося |
2 особа | обкурюєшся | обкурюєтеся |
3 особа | обкурюється | обкурюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкурюватимуся | обкурюватимемося |
2 особа | обкурюватимешся | обкурюватиметеся |
3 особа | обкурюватиметься | обкурюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обкурювався | обкурювалися |
Жіночий рід | обкурювалася | |
Середній рід | обкурювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкурюймося | |
2 особа | обкурюйся | обкурюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обкурюючись | |
Минулий час | обкурювавшись |