облачатися
ОБЛАЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБЛАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., заст. 1. уроч., ірон. Одягати на себе що-небудь; одягатися, наряджатися. Снилися [Сеспелеві] оптимістичні.. сни. То він кидався у відчайдушні штикові атаки, то.., відчувши в собі силу неймовірну, облачався у старовинні богатирські лати (Збан., Сеспель, 1961, 216); Платон Зубов зустрів військового суддю люб 'язно, хоч і не потрудився облачитися як слід, а прийняв гостя просто в негліже (Добр., Очак. розмир, 1965, 415).
2. Надівати на себе церковний одяг для відправлення служби (про служителя культу). Зграйка спасенниць вже чекала [попа] біля церковних дверей,.. і отець Януарій, облачаючись до богослуження, на всяк випадок спитав Ілька: - Скільки зібрав, небоже [грошей]? (Мельн., До раю.., 1961, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облачаюся | облачаємося |
2 особа | облачаєшся | облачаєтеся |
3 особа | облачається | облачаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облачатимуся | облачатимемося |
2 особа | облачатимешся | облачатиметеся |
3 особа | облачатиметься | облачатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | облачався | облачалися |
Жіночий рід | облачалася | |
Середній рід | облачалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облачаймося | |
2 особа | облачайся | облачайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | облачаючись | |
Минулий час | облачавшись |