обм'якати
ОБМ'ЯКАТИ, аю, аєш, недок., ОБМ'ЯКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Ставати м'яким, втрачати первісну твердість, пружність. Від тих побоїв поволі тьмарилася її здорова сільська краса, тверде тіло обм 'якало і в очах згасала жага кохання (Тют., Вир, 1964, 7).
2. Ставати млявим, розслабленим. Огей обм 'якає, відхиляється спиною до дерев 'яної перетинки [ліжка] (Досв., Вибр., 1959, 287); Напружені весь час нерви здали, і все тіло обм 'якло, обезвладніло (Гжицький, Вел. надії, 1963, 165); // перен. Під впливом чого-небудь раптово втрачати рішучість, упевненість у діях, поведінці. Цензор якось одразу обм 'як, змовк.. На нього, не кліпаючи, дивились ясно-голубі, холодні від ледве стримуваної ненависті очі (Кол., Терен.., 1959, 23); Староста обм 'як: з ним розмовляли мовою закону? (М. Ол., Чуєш.., 1959, 68).
3. перен. Ставати лагіднішим, поблажливішим; втрачати попередню суворість, лагідніти. Сп 'янілий капітан настільки обм 'як і подобрішав, що коли о. Никодим попросив у нього.. машину.., то він охоче це дозволив (Скл., Карпати, II, 1954, 344); Андріян відразу обм 'як, де й ділася його суворість (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обм'якаю | обм'якаємо |
2 особа | обм'якаєш | обм'якаєте |
3 особа | обм'якає | обм'якають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обм'якатиму | обм'якатимемо |
2 особа | обм'якатимеш | обм'якатимете |
3 особа | обм'якатиме | обм'якатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обм'якав | обм'якали |
Жіночий рід | обм'якала | |
Середній рід | обм'якало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обм'якаймо | |
2 особа | обм'якай | обм'якайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обм'якаючи | |
Минулий час | обм'якавши |