обмотувальник
ОБМОТУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який спеціалізується на обмотувальних операціях.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обмотувальник | обмотувальники |
Родовий | обмотувальника | обмотувальників |
Давальний | обмотувальникові, обмотувальнику | обмотувальникам |
Знахідний | обмотувальника | обмотувальників |
Орудний | обмотувальником | обмотувальниками |
Місцевий | на/у обмотувальнику, обмотувальникові | на/у обмотувальниках |
Кличний | обмотувальнику | обмотувальники |