обновлення
ОБНОВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обновити і обновитися. Його досвід життєвий дав йому ще дуже небагато, сам він також не думав над обновленням свого життя (Март., Тв., 1954, 364); Мода - це зміна, породжена потребою людей в обновленні предметів побуту у відповідності з побутовими й естетичними запитами (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обновлення | обновлення |
Родовий | обновлення | обновлень |
Давальний | обновленню | обновленням |
Знахідний | обновлення | обновлення |
Орудний | обновленням | обновленнями |
Місцевий | на/у обновленні | на/у обновленнях |
Кличний | обновлення | обновлення |