обпалювання
ОБПАЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обпалювати. В майстерні повно різноманітного посуду, вже розмальованого і підготовленого до другого обпалювання (Рад. Укр., 19.Х 1962, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обпалювання | обпалювання |
Родовий | обпалювання | обпалювань |
Давальний | обпалюванню | обпалюванням |
Знахідний | обпалювання | обпалювання |
Орудний | обпалюванням | обпалюваннями |
Місцевий | на/у обпалюванні | на/у обпалюваннях |
Кличний | обпалювання | обпалювання |