обрублювати
ОБРУБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРУБИТИ, рублю, рубиш; мн. обрублять; док., перех. 1. крав. Підшивати кінці тканини, утворюючи рубець. Обрублювати сорочку.
2. Ставити зруб (у колодязі, шахті і т. ін.). Як повадилась дівчина Рано по воду ходити.. - Ходи, дівчино.. Мій тебе батенько любить, І криниченьку обрубить (Чуб., III, 1872, 150).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обрублюю | обрублюємо |
2 особа | обрублюєш | обрублюєте |
3 особа | обрублює | обрублюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обрублюватиму | обрублюватимемо |
2 особа | обрублюватимеш | обрублюватимете |
3 особа | обрублюватиме | обрублюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обрублював | обрублювали |
Жіночий рід | обрублювала | |
Середній рід | обрублювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обрублюймо | |
2 особа | обрублюй | обрублюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обрублюючи | |
Минулий час | обрублювавши |