обрубуватися
ОБРУБУВАТИСЯ1, ується, недок., ОБРУБАТИСЯ, ається, док. 1. Відокремлюватися, відпадати при ударі (про шар, шматок чого-небудь).
2. тільки недок. Пас. до обрубувати.
ОБРУБУВАТИСЯ2, уюся, уєшся, недок., ОБРУБАТИСЯ, аюся, аєшся, док., заст. Ставити з усіх боків засіки; споруджувати огорожу з колод. Кругом обрубались [гайдамаки] лісом (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обрубуюся | обрубуємося |
2 особа | обрубуєшся | обрубуєтеся |
3 особа | обрубується | обрубуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обрубуватимуся | обрубуватимемося |
2 особа | обрубуватимешся | обрубуватиметеся |
3 особа | обрубуватиметься | обрубуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обрубувався | обрубувалися |
Жіночий рід | обрубувалася | |
Середній рід | обрубувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обрубуймося | |
2 особа | обрубуйся | обрубуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обрубуючись | |
Минулий час | обрубувавшись |