обтічний
ОБТІЧНИЙ, а, е. 1. техн. Який виявляє найменший опір зустрічному потокові рідини або газу (про форму літака, автомобіля, підводного човна і т. ін.). Не чути звуку [літака], лише видно обтічний риб 'ячий силует його, потім нарешті долинає і звук (Гончар, Тронка, 1963, 199); Дельфін рухається у воді так швидко завдяки ідеальній обтічній формі, невеликій питомій вазі, сильному хвосту, а також особливому мастилу, яке виділяється залозами цієї тварини (Ком. Укр., 11, 1964, 49).
2. перен., розм. Який нікого не зачіпає; нечіткий, далекий від суті справи. Обережний, обтічний виступ.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обтічний | обтічна | обтічне | обтічні |
Родовий | обтічного | обтічної | обтічного | обтічних |
Давальний | обтічному | обтічній | обтічному | обтічним |
Знахідний | обтічний, обтічного | обтічну | обтічне | обтічні, обтічних |
Орудний | обтічним | обтічною | обтічним | обтічними |
Місцевий | на/у обтічному, обтічнім | на/у обтічній | на/у обтічному, обтічнім | на/у обтічних |