однотомник
ОДНОТОМНИК, а, ч. Однотомне видання чого-небудь. Якось мені довелося переглянути однотомник російського класика в перекладі чотирьох досить кваліфікованих перекладачів (Кундзич, Діези.., 1956, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | однотомник | однотомники |
Родовий | однотомника | однотомників |
Давальний | однотомникові, однотомнику | однотомникам |
Знахідний | однотомник | однотомники |
Орудний | однотомником | однотомниками |
Місцевий | на/у однотомнику | на/у однотомниках |
Кличний | однотомнику | однотомники |