окублюватися
ОКУБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУБЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. 1. Звивати кубло, гніздо.
2. перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь. Поруч відважних людей окублилися боягузи (Вол., Дні.., 1958, 164); // Установлюватися, наставати. [Мелашка:] Там, де поберуться без кохання, .. то з такого шлюбу шкода сподіватись супокою, лихо та гармидер там зразу окубляться (Кроп., IV, 1959, 9).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окублююся | окублюємося |
2 особа | окублюєшся | окублюєтеся |
3 особа | окублюється | окублюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окублюватимуся | окублюватимемося |
2 особа | окублюватимешся | окублюватиметеся |
3 особа | окублюватиметься | окублюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окублювався | окублювалися |
Жіночий рід | окублювалася | |
Середній рід | окублювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окублюймося | |
2 особа | окублюйся | окублюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | окублюючись | |
Минулий час | окублювавшись |