окультизм
ОКУЛЬТИЗМ, у, ч. Містичне вчення, що визнає можливість безпосередніх зносин з потойбічним світом. Тільки один шурин, Володимир Антонович, має трохи природного розуму, та й той уже повністю втопив у теософії і окультизмі (Стельмах, І, 1962, 282); Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує релігійні забобони, магію, окультизм, теософію й інші "науки", що сприяють єднанню реального і загробного світів (Мист., 3, 1961, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окультизм | окультизми |
Родовий | окультизму | окультизмів |
Давальний | окультизмові, окультизму | окультизмам |
Знахідний | окультизм | окультизми |
Орудний | окультизмом | окультизмами |
Місцевий | на/у окультизмі | на/у окультизмах |
Кличний | окультизме | окультизми |