олеандр
ОЛЕАНДР, а, ч. Південна вічнозелена рослина - кущ або невелике дерево з ланцетоподібним листям та великими запашними квітками білого, рожевого, червоного або жовтого кольору. Коло ганку рядком стояли чотири здорові вазони старих олеандрів, рясно обсипаних важкими китицями ясно-рожевих квіток (Н.-Лев., IV, 1956, 87); На гострому темно-зеленому листі олеандрів застигла вранішня роса (Руд., Вітер.., 1958, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | олеандр | олеандри |
Родовий | олеандра | олеандрів |
Давальний | олеандрові, олеандру | олеандрам |
Знахідний | олеандр | олеандри |
Орудний | олеандром | олеандрами |
Місцевий | на/у олеандрі | на/у олеандрах |
Кличний | олеандре | олеандри |