ополчатися
ОПОЛЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОПОЛЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. заст., уроч. Озброюватися для війни з ким-небудь, підійматися на війну з кимось, іти війною на когось. Вам, палії війни, не видно ще й сьогодні, Що правди нашої нікому не здолать? Збагніть: самі собі копаєте безодню Ви, ополчаючись на трудівницьку рать! (Рильський, II, 1960, 322); Так брати слов 'янські й друзі разом ополчилися на гада, на тевтона-гада (Тич., II, 1947, 286).
2. перен. Виступати проти кого-, чого-небудь з нападками, з різкою критикою. Значення новаторства "Русалки Дністрової" зрозуміла реакційна духовна влада в Галичині і ополчилася проти неї (Рад. літ-во, 1, 1957, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополчаюся | ополчаємося |
2 особа | ополчаєшся | ополчаєтеся |
3 особа | ополчається | ополчаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополчатимуся | ополчатимемося |
2 особа | ополчатимешся | ополчатиметеся |
3 особа | ополчатиметься | ополчатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ополчався | ополчалися |
Жіночий рід | ополчалася | |
Середній рід | ополчалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополчаймося | |
2 особа | ополчайся | ополчайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ополчаючись | |
Минулий час | ополчавшись |