орденоносець
ОРДЕНОНОСЕЦЬ, сця, ч. Особа, нагороджена орденом. - Товариші, - каже Григорій Павлович, - ..давайте привітаємо нашого дорогого орденоносця (Ю. Янов., І, 1954, 27); Під час вручення нагород біля них [бійців і командирів] бігав Колосок і кожного орденоносця фотографував (Кучер, Чорноморці, 1956, 448).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | орденоносець | орденоносці |
Родовий | орденоносця | орденоносців |
Давальний | орденоносцеві, орденоносцю | орденоносцям |
Знахідний | орденоносця | орденоносців |
Орудний | орденоносцем | орденоносцями |
Місцевий | на/у орденоносці, орденоносцеві | на/у орденоносцях |
Кличний | орденоносцю | орденоносці |