ортогенез
ОРТОГЕНЕЗ, -у, ч. Ідеалістична теорія розвитку живої природи, яка стверджує, що еволюція організмів проходить у строго визначеному напрямку, тобто розвиток організмів представляє собою нібито лише "органічний ріст" у певних, наперед визначених напрямах; еволюція організмів спрямовується закладеними в них внутрішніми силами; ортогенез відкидає творчу роль природного відбору в процесі еволюції організмів; є проявом телеології в біології.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ортогенез | ортогенези |
Родовий | ортогенезу | ортогенезів |
Давальний | ортогенезові, ортогенезу | ортогенезам |
Знахідний | ортогенез | ортогенези |
Орудний | ортогенезом | ортогенезами |
Місцевий | на/у ортогенезі | на/у ортогенезах |
Кличний | ортогенезе | ортогенези |