орієнтувальний
ОРІЄНТУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до орієнтації на місцевості. Орієнтувальний рефлекс.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | орієнтувальний | орієнтувальна | орієнтувальне | орієнтувальні |
Родовий | орієнтувального | орієнтувальної | орієнтувального | орієнтувальних |
Давальний | орієнтувальному | орієнтувальній | орієнтувальному | орієнтувальним |
Знахідний | орієнтувальний, орієнтувального | орієнтувальну | орієнтувальне | орієнтувальні, орієнтувальних |
Орудний | орієнтувальним | орієнтувальною | орієнтувальним | орієнтувальними |
Місцевий | на/у орієнтувальному, орієнтувальнім | на/у орієнтувальній | на/у орієнтувальному, орієнтувальнім | на/у орієнтувальних |