пагорбкуватий
ПАГОРБКУВАТИЙ, а, е. Покритий пагорбками, з пагорбками. Аж вийшовши з балки на пагорбкуваті простори, почув [Захар], як десь позаду заторохтіли вози (Ле, Право.., 1957, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пагорбкуватий | пагорбкувата | пагорбкувате | пагорбкуваті |
Родовий | пагорбкуватого | пагорбкуватої | пагорбкуватого | пагорбкуватих |
Давальний | пагорбкуватому | пагорбкуватій | пагорбкуватому | пагорбкуватим |
Знахідний | пагорбкуватий, пагорбкуватого | пагорбкувату | пагорбкувате | пагорбкуваті, пагорбкуватих |
Орудний | пагорбкуватим | пагорбкуватою | пагорбкуватим | пагорбкуватими |
Місцевий | на/у пагорбкуватому, пагорбкуватім | на/у пагорбкуватій | на/у пагорбкуватому, пагорбкуватім | на/у пагорбкуватих |