паралінгвістика
ПАРАЛІНГВІСТИКА, -и, ж. 1. Вивчення аспектів спілкування, які не є суто лінгвістичними. 2. Напрям у науці, який поєднує розділи лінгвістики, психології, етнографії, медицини і культурної антропології, що вивчають фонаційні, кінетичні й графічні явища, що супроводжують мовне спілкування людей. 3. Сукупність невербальних (немовних) засобів, що беруть участь у мовній комунікації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паралінгвістика | паралінгвістики |
Родовий | паралінгвістики | паралінгвістик |
Давальний | паралінгвістиці | паралінгвістикам |
Знахідний | паралінгвістику | паралінгвістики |
Орудний | паралінгвістикою | паралінгвістиками |
Місцевий | на/у паралінгвістиці | на/у паралінгвістиках |
Кличний | паралінгвістико | паралінгвістики |