переповнений
ПЕРЕПОВНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до переповнити. Їхати трамваєм хлопці не схотіли, бо манили до себе зелені вулиці, переповнені людьми (Коп., Десятикласники, 1938, 266); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (Шиян, Баланда, 1957, 61); Його голова .. була переповнена думками про вибори (Март., Тв., 1954, 367); [Андрій:] Боже милий! Один ти бачиш моє серце, переповнене кривавих сліз! (Кроп., І, 1958, 460); Як в чарці, налитій до краю, Вже місця й для краплі нема - Душа, переповнена щастям, Частенько буває німа (Дн. Чайка, Тв., 1960, 297); * У порівн. Наче переповнений чимсь таємничим й священним, він все робив поважно (Коцюб., II, 1955, 335).
2. у знач. прикм. Занадто повний. Пройшов ще один переповнений автобус (Ткач, Плем'я.., 1961, 286); // переповнено, безос. присудк. сл. * Образно. На Захід ідуть легіони. І що нам кохання і смерть? Повітрям тугим і червоним серця переповнено вщерть (Сос., І, 1957, 300).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переповнений | переповнена | переповнене | переповнені |
Родовий | переповненого | переповненої | переповненого | переповнених |
Давальний | переповненому | переповненій | переповненому | переповненим |
Знахідний | переповнений, переповненого | переповнену | переповнене | переповнені, переповнених |
Орудний | переповненим | переповненою | переповненим | переповненими |
Місцевий | на/у переповненому, переповненім | на/у переповненій | на/у переповненому, переповненім | на/у переповнених |