пересмішник
ПЕРЕСМІШНИК, а, ч. 1. розм. Той, хто любить висміювати або смішити кого-небудь. Степан Федорович виявився невгамовним жартуном, пересмішником (Коз., Вибр., 1947, 17).
2. Птах, що наслідує голоси інших птахів. Серед наших співочих птахів є вмілі пересмішники, що імітують голоси інших птахів. Особливо характерний.. спів очеретянки болотяної (Наука.., 5, 1962, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пересмішник | пересмішники |
Родовий | пересмішника | пересмішників |
Давальний | пересмішникові, пересмішнику | пересмішникам |
Знахідний | пересмішника | пересмішників |
Орудний | пересмішником | пересмішниками |
Місцевий | на/у пересмішнику, пересмішникові | на/у пересмішниках |
Кличний | пересмішнику | пересмішники |