персник
ПЕРСНИК, а, ч., діал. Перстенець. - У мене ручки білесенькі, А персники золотесенькі (Чуб., V, 1874, 591); - Оця хустина - обтирать чоло, Цей персник - люте відганяти зло (Рильський, II, 1960, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | персник | персники |
Родовий | персника | персників |
Давальний | персникові, перснику | персникам |
Знахідний | персник | персники |
Орудний | персником | персниками |
Місцевий | на/у перснику | на/у персниках |
Кличний | перснику | персники |