перфекціонізм
ПЕРФЕКЦІОНІЗМ, -у, ч., філос. Вчення про здатність людини і всього людства до вдосконалення. // Віра у те, що ідеал може і мусить бути досягнутим; бажання людини досягнути ідеального результату у будь-якій діяльності; у патологічній формі представляє собою неприйняття всього неідеального та загалом вважається нездоровим.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перфекціонізм | перфекціонізми |
Родовий | перфекціонізму | перфекціонізмів |
Давальний | перфекціонізмові, перфекціонізму | перфекціонізмам |
Знахідний | перфекціонізм | перфекціонізми |
Орудний | перфекціонізмом | перфекціонізмами |
Місцевий | на/у перфекціонізмі | на/у перфекціонізмах |
Кличний | перфекціонізме | перфекціонізми |