пишка
ПИШКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що пампушка. Трудівнику медові пишки, а ледарю - ялинові шишки (Укр.. присл.., 1955, 393); Мене господиня щодня пареним молоком напувала.. А на дорогу пишок напекла (Тют., Вир, 1964, 465).
2. тільки мн., діал. Пучки волосся або пір'я. Темний вус розтріпаний та.. борода, що їжилася чорними пишками, робили враження, що буцім Славко десь недавно та піднявся з слабості (Март., Тв., 1954, 231).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пишка | пишки |
Родовий | пишки | пишок |
Давальний | пишці | пишкам |
Знахідний | пишку | пишки |
Орудний | пишкою | пишками |
Місцевий | на/у пишці | на/у пишках |
Кличний | пишко | пишки |