повитуха
ПОВИТУХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. - Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, - пояснила мені се баба повитуха (Л. Укр., III, 1952, 749); Вони чомусь називають Левка найстаршим, хоча батьки їхні і повитуха в перший же день переплутали, хто за ким родився (Стельмах, І, 1962, 53).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повитуха | повитухи |
Родовий | повитухи | повитух |
Давальний | повитусі | повитухам |
Знахідний | повитуху | повитух |
Орудний | повитухою | повитухами |
Місцевий | на/у повитусі | на/у повитухах |
Кличний | повитухо | повитухи |