повсихати
ПОВСИХАТИ, ає, док. 1. Усохнути (про все або багато чого-небудь). Аж страх погано У тім хорошому селі: Чорніше чорної землі Блукають люди; повсихали Сади зелені, погнили Біленькі хати (Шевч., І, 1963, 131); Дивні заморські яблуні, кримські груші повимерзали, повсихали (Мирний, IV, 1955, 16); // перен., розм. Втратити здатність рухатися, діяти (про частини тіла). - Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе за коси.. з моєї хати! (Коцюб., І, 1955, 64); А до оченашу чи богородиці [назви молитов] то й язики зараз повсихали [у онуків] (Дн. Чайка, Тв., 1960, 110).
Бодай (хай, нехай) руки (ноги, язики) повсихають; Бодай [би] (хай би, нехай би, щоб) руки (ноги, язики) повсихали; Руки (ноги, язики) б повсихали кому, лайл. - те саме, що Відсохли б (хай відсохнуть) руки (всім або багатьом) (див. відсихати). - Хай повсихають ноги тому, хто переступить межу (Смолич, І, 1958, 54); - Куди ти, бодай би тобі ноги повсихали (Довж., Зач. Десна, 1957, 465).
2. Висохнути (про водоймища). Були ставки, - повсихали (Чуб.,V, 1874, 540).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повсихаю | повсихаємо |
2 особа | повсихаєш | повсихаєте |
3 особа | повсихає | повсихають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повсихав | повсихали |
Жіночий рід | повсихала | |
Середній рід | повсихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повсихаймо | |
2 особа | повсихай | повсихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повсихавши |