повідстовбурчувати
ПОВІДСТОВБУРЧУВАТИ і рідко ПОВІДСТОБУРЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відстовбурчити (губи, вуса і т. ін.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідстовбурчую | повідстовбурчуємо |
2 особа | повідстовбурчуєш | повідстовбурчуєте |
3 особа | повідстовбурчує | повідстовбурчують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідстовбурчував | повідстовбурчували |
Жіночий рід | повідстовбурчувала | |
Середній рід | повідстовбурчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідстовбурчуймо | |
2 особа | повідстовбурчуй | повідстовбурчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідстовбурчувавши |