подутися
ПОДУТИСЯ, подмуся, подмешся і подуюся, подуєшся; мин. ч. подувся, дулася, лося; мн. подулися; наказ. сп. подмися, подмімося, подміться; док., розм. 1. Дутися якийсь час.
2. перен. Прибрати поважного, гордовитого вигляду (про всіх або багатьох). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися (Сл. Гр.).
3. діал. Потьмяніти, затуманитися (про все або багато чого-небудь). Зорі подулися (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подмуся | подмемося |
2 особа | подмешся | подметеся |
3 особа | подметься | подмуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подувся | подулися |
Жіночий рід | подулася | |
Середній рід | подулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подмімося | |
2 особа | подмися | подміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подувшись |