позавидіти
ПОЗАВИДІТИ, джу, диш, док., діал. Позаздрити. - Старожитні козаки.. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш, Вибр., 1969, 117); Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (Фр., І, 1955, 370).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позавиджу | позавидимо |
2 особа | позавидиш | позавидите |
3 особа | позавидить | позавидять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позавидів | позавиділи |
Жіночий рід | позавиділа | |
Середній рід | позавиділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позавидьмо | |
2 особа | позавидь | позавидьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позавидівши |