позагвинчувати
ПОЗАГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Загвинтити все або багато чого-небудь. А Петру тим часом позачиняв віконниці, позагвинчував прогоничі, підпер хвіртку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 109).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позагвинчую | позагвинчуємо |
2 особа | позагвинчуєш | позагвинчуєте |
3 особа | позагвинчує | позагвинчують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позагвинчував | позагвинчували |
Жіночий рід | позагвинчувала | |
Середній рід | позагвинчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позагвинчуймо | |
2 особа | позагвинчуй | позагвинчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позагвинчувавши |