позівати
ПОЗІВАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Зівати не дуже сильно або час від часу. Злегка позіваючи, лагодився [пріор] прилягти і віддихнути після доброго обіду (Фр., II, 1950, 169).
2. перен. Допускати промахи, помилки; хибити. Я з п'ющими за пліт не виливаю, З їдцями їм, для бійки маю бук, На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (Фр., XI, 1952, 61).
3. перен. Зяяти. Долішня половина печі була відкрита і позівала темною.. пащекою (Фр., II, 1950, 256).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позіваю | позіваємо |
2 особа | позіваєш | позіваєте |
3 особа | позіває | позівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позіватиму | позіватимемо |
2 особа | позіватимеш | позіватимете |
3 особа | позіватиме | позіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позівав | позівали |
Жіночий рід | позівала | |
Середній рід | позівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позіваймо | |
2 особа | позівай | позівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | позіваючи | |
Минулий час | позівавши |