покерувати
ПОКЕРУВАТИ, ую, уєш, док., ким, чим і без додатка. 1. Спрямувати хід, рух, роботу кого-, чого-небудь. [Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи; чи в плузі, чи в возі - ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (Кроп., V, 1959, 119).
2. Дати напрям, вказівки кому-, чому-небудь; спрямувати чиюсь діяльність, вчинки, думки і т. ін.; розпорядитися ким-, чим-небудь. Будьте ж ласкаві, шановний Михайле Федоровичу, напишіть мені, як стоїть справа.., щоб я знав, як собою покерувати надалі (Коцюб., III, 1956, 119); [Назар Петрович:] Сьогодні директор привселюдно сказав: покладаюся на тебе, Назаре, як на кам'яну скелю. Бери владу до рук і керуй. Що ж, і покерую (Дмит., Дівоча доля, 1960, 61).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покерую | покеруємо |
2 особа | покеруєш | покеруєте |
3 особа | покерує | покерують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покерував | покерували |
Жіночий рід | покерувала | |
Середній рід | покерувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покеруймо | |
2 особа | покеруй | покеруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покерувавши |